Вірші
Всі
08.10.
Ми наосліп шукаємо світло,
І наосліп шукаєм любов...
Ти моє яскраве сонце,
Яке прагне до інших зірок...
Я за руку тебе не тримаю,
Вона враз охолола давно...
Ти безжалісно ріжеш ножами,
Я обережно ковтаю скло...
Ми з тобою більше, ніж Всесвіт,
Ми з тобою мало, ніж є...
Нас з тобою споріднює небо,
І розводять з тобою мости...
Я без розуму падаю в груди,
Ти безжалісно б'єш по душі...
Я тендітно хапаю лезо,
А ти пальцями ламаєш кінці...
Я не дихаю полум'ям люті,
Намагаюсь принести любов...
Ти так жадібно відрізаєш крила,
І я в клітку сідаю знов...
Я зав'яжу очі безгрішно,
І без сумніву складу всі кістки...
Адже просто хотів я жити,
А виходить, калічу кору...
Перетворивши тіло на ясен,
Я співаю ковтком солов'я...
Я безгрішно цілую в губи,
Твої дико отруйні вуста...
Нас з тобою не є, не існує,
Я без тебе танцюю вальс...
Я сміюся злому хоругві,
І спокійно ненавиджу нас...
Я дійшов. Я доплив. Я один.
Я нарешті кидаю якір...
Ми з тобою були кораблі,
А тепер ми з тобою пірати...
4
0
178
Сни
І наснилась мені та потворна примара,
Та страшна, і, водночас цікава.
Я байдуже провів до дверей ту уяву,
Я спокійно підніс до небес свої сни.
Мені страшно відкрити, адже, раптом це пастка?
Може раптом цей ліс – то нарешті кінець?
Ми з тобою – були, зараз – стежки, доріжки...
Знову очі закрию та біжу в свої сни,
Знову я прокидаюсь самотній без тебе,
Знов та сама весна та бліда ця зима,
Я від тебе біжу, я лишаюсь у снах...
Ця потвора охайна, ця кудлата персона,
Таки бачу її та пірнаю в обійми душевного стану.
І, я бачу примару, і, у неї кривава душа,
Я тримаю за руку, я спокійно поруч з нею іду.
Ця весна і це літо, та зима, знову осінь,
Всі примари влаштували показ на снігу,
Колоритна особа, колоритні коханці,
Ми з'їдаємо поглядом поцілунки на льду...
Я відкрив свої очі, вже настало життя,
Сни чекають своєї уявної черги пригод.
Залишаю я ліжко – холодне й пусте,
Та біжу обіймати цю осінь, ласкаву й мудру...
4
0
176
Україна
Українці – хіба може бути щось сильніше цього?
Українці – хіба не для волі створені в світі?
Українці – нескінченна хоробрість та міць.
Українець – для незалежності я народивсь.
Україна – мати сили, любові, поваги.
Україна – нескінченна доля наснаги.
Україна – про хоробрість, незламності дух,
Україна – це про нас із тобою, мій друг.
Україна – це Мир, Україна – Любов,
Ми за наших друзів проливаємо кров.
Україна – Назавжди, Україна – Жива,
Україна – про наші з тобою Жнива.
3
0
228