Сни
І наснилась мені та потворна примара, Та страшна, і, водночас цікава. Я байдуже провів до дверей ту уяву, Я спокійно підніс до небес свої сни. Мені страшно відкрити, адже, раптом це пастка? Може раптом цей ліс – то нарешті кінець? Ми з тобою – були, зараз – стежки, доріжки... Знову очі закрию та біжу в свої сни, Знову я прокидаюсь самотній без тебе, Знов та сама весна та бліда ця зима, Я від тебе біжу, я лишаюсь у снах... Ця потвора охайна, ця кудлата персона, Таки бачу її та пірнаю в обійми душевного стану. І, я бачу примару, і, у неї кривава душа, Я тримаю за руку, я спокійно поруч з нею іду. Ця весна і це літо, та зима, знову осінь, Всі примари влаштували показ на снігу, Колоритна особа, колоритні коханці, Ми з'їдаємо поглядом поцілунки на льду... Я відкрив свої очі, вже настало життя, Сни чекають своєї уявної черги пригод. Залишаю я ліжко – холодне й пусте, Та біжу обіймати цю осінь, ласкаву й мудру...
2023-09-12 08:45:10
4
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16368
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3208