08.10.
Ми наосліп шукаємо світло, І наосліп шукаєм любов... Ти моє яскраве сонце, Яке прагне до інших зірок... Я за руку тебе не тримаю, Вона враз охолола давно... Ти безжалісно ріжеш ножами, Я обережно ковтаю скло... Ми з тобою більше, ніж Всесвіт, Ми з тобою мало, ніж є... Нас з тобою споріднює небо, І розводять з тобою мости... Я без розуму падаю в груди, Ти безжалісно б'єш по душі... Я тендітно хапаю лезо, А ти пальцями ламаєш кінці... Я не дихаю полум'ям люті, Намагаюсь принести любов... Ти так жадібно відрізаєш крила, І я в клітку сідаю знов... Я зав'яжу очі безгрішно, І без сумніву складу всі кістки... Адже просто хотів я жити, А виходить, калічу кору... Перетворивши тіло на ясен, Я співаю ковтком солов'я... Я безгрішно цілую в губи, Твої дико отруйні вуста... Нас з тобою не є, не існує, Я без тебе танцюю вальс... Я сміюся злому хоругві, І спокійно ненавиджу нас... Я дійшов. Я доплив. Я один. Я нарешті кидаю якір... Ми з тобою були кораблі, А тепер ми з тобою пірати...
2023-10-08 10:07:09
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2943
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4871