08.10.
Ми наосліп шукаємо світло, І наосліп шукаєм любов... Ти моє яскраве сонце, Яке прагне до інших зірок... Я за руку тебе не тримаю, Вона враз охолола давно... Ти безжалісно ріжеш ножами, Я обережно ковтаю скло... Ми з тобою більше, ніж Всесвіт, Ми з тобою мало, ніж є... Нас з тобою споріднює небо, І розводять з тобою мости... Я без розуму падаю в груди, Ти безжалісно б'єш по душі... Я тендітно хапаю лезо, А ти пальцями ламаєш кінці... Я не дихаю полум'ям люті, Намагаюсь принести любов... Ти так жадібно відрізаєш крила, І я в клітку сідаю знов... Я зав'яжу очі безгрішно, І без сумніву складу всі кістки... Адже просто хотів я жити, А виходить, калічу кору... Перетворивши тіло на ясен, Я співаю ковтком солов'я... Я безгрішно цілую в губи, Твої дико отруйні вуста... Нас з тобою не є, не існує, Я без тебе танцюю вальс... Я сміюся злому хоругві, І спокійно ненавиджу нас... Я дійшов. Я доплив. Я один. Я нарешті кидаю якір... Ми з тобою були кораблі, А тепер ми з тобою пірати...
2023-10-08 10:07:09
4
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16339
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2167