Квіти і тіло
Дивовижність моїх квітів в тому, Що вони міняють колір кожен день. Кожен ранок корні виростають вдвічі, Втричі розростається бутон. Квіти-велетні живуть у мене в тілі, Їх шипи поросли у моїх очах. Втома? – Ні. Падіння? – Зовсім ні. Що ж тоді? Смерть? – Ні, дурненький... Це лише зародження життя. Все новеньке, різне, і, зростає на емоціях усе. Тіло перероджується в інше, Очі бачать тільки по-новому. Замість сонця в цьому саді – серце, Таке крихітне, але... Все ж таки воно зігріє квіти. Чуєш? Новий корінь проростає там.
2020-08-09 01:55:08
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2736
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13499