23.06
Ось я дістався до віршів, З надією, що будуть не гірші За Бу-Ба- Був би ще цей во.. Словєтський.. славетний.. запас. Це ж якось було його на всіх вас ці роки. Напівзакатована хвиля поетів сіла на баркас широкий До нового свого, до згаданого рідного. Ще римують русизми, але вже посуньтесь, ми теж. Зграя, звісно, їх візьме, Бо знає як то, падати з вавілонських веж.
2022-09-28 16:23:53
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Олег Шаула
Був один на фінал турніру дуже давно, і ще один не опублікований
Відповісти
2023-07-24 19:31:14
Подобається
Олег Шаула
І обидва російською 😒
Відповісти
2023-07-24 19:33:01
Подобається
Олег Шаула
а, ладно, тут половина рядків не заримовані, тоді згоден, можна і верлібром назвати
Відповісти
2023-07-24 19:36:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4579
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5575