Життя буває незручним і неказистим Останні півроку бачу бабусю біля під'їзду Її звуть Ляля, їй багацько Років Останні мінімум двадцять Вона згадати не має змоги Життя заклеїлось в дивний бурштин В квартирі спить кавалер доньки Він злий вони в контрах його не прогнати Доньці двадцять двадцять один Ніхто не вірить в існування такої маляти Їй десь сорок в телефоні це єдиний контакт Коли Ляля розмовляє з нею *клац* Забуває розмову ось так Живе одна але однак Боїться навіть заходити в дім Там все ще кавалер все ще злий Я взявся за справу серйозно Хто взагалі зможе дивитись крізь пальці До її поверху на ліфті підвозив Пояснював де вона живе і переконувався Що вона там залишається Бо всі півроку вона на морозі Стоїть під під'їздом Як її не просять Зайти до себе, вічно якісь дурниці Мене Труханов назначив тут стояти Там кавалер моєї доньки я боюсь Я гуляю дихаю повітрям Навіть вночі В мене серце падає я намагаюсь помогти Дізнаюсь кому зі двора її можна віддати Відводжу до її квартири щодругої дати Діалогом пробую розбити шизовий тин Ти не переконаєш нізащо Якщо людина сконала давно Відголосок людини пропащий Намагався помогти все одно Тижні йшли по жовтню тягнучи драму Вона плаче в моє плече викликаю 102 З вами нічого не зроблять та годі з вами Яка каталашка куди запруть це дурня Їй немає куди піти я не бачу інший шлях Поліцейські допоможуть але я не знаю як Довга ніч вони перевірили нема кавалера В такому ж шоці що був у мене Ляля каже він взнав про копів і здряпав Не знають що робити не мають права Викликають швидку з дурки Ляля каже що не залишиться в хаті Кавалер повернеться в три ночі стукне Поліцейські розводять руками чекають Не можуть залишити Лялю інтенціональним безхатьком З тих пір не бачив її пару тижнів Драма скінчилась? Все одно всередині тисне Далі знову ніби поліції не було Знову стоїть весь день і всю ніч Той самий Труханов Із кавалером те саме лайно Люди ще дужче допомагають Весь двір кооперується для одної мети Люди проходять передають її Доводять на ліфті до її подруг І всі врешті-решт упираються в її недуг Історія кожного сусіда він розчаровується Не може нічого вдіяти опускає голову Втім ще купа сусідів жваво пробує Я бачив у людях заряд як у себе півроку тому І дивився як на просторік Охолоньте Вам їй не помогти На щастя Ляля забуває мене щодня Я можу проходити повз Стільки часу згаяв і невдовзі Вже просто затяв Хто якщо не я не працює Багато хто якщо не я Хтось допомагає я не претендую Для мене це він-він Або вона Не я і слава богу І я був такий енергійний Мені це було потрібно Справедливість справедливість Зараз я обрав втомитись