Проба пера
Гарнюне, ти в негуманній сфері, Вона, можу це достеменно знати, Стане твоїм Носферату. Навіть не думай відчиняти двері. Запам'ятай нашу зустріч До тої самої останньої дати. Я би милувати не радив Намилене око, що кожен заплющить. Коли тебе не залишиться Інших хоч спроможуться порахувати. Ми затоплюємо наші хати, Де бракне місця, і інших я вижив сам. Тебе не вмістить книжиця Тебе подекуди надурить фатум. Витримуй кількість гарту, Ми не чекаємо людей на милицях.
2024-03-27 15:52:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1863
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1694