Краса Шрьодінгера
Плаче від ненависті до себе А я, тому що бачу в ній - західне небо Очі тупляться у стелю Навкруги жорстка пустеля Її не оберуть вважає Під ковдрою тихесенько ридає Океан, що бачить у собі калюжу У дзеркало дивиться байдуже Мій розум вибухне напевно Гучні думки "усе даремно" Ідеальні люди з огидою до тіла В твоїх очах все те ж боліло Звична посмішка фальшива Тату маскує шрам жахливий У тій, з обкладинки, у еталону Макіяж маскує втому Від себе самої Постійні параної Худа, повна, затонкі губи Завеликі , ніс, волосся , груди Голос, талія, зріст,плечі Будь який вибір, малеча Будь-яка частина існування Знаходиться у катуванні Мільярди, увімкнув в фронталку "не хочу вижити до ранку" Я ж дивлячись на ті світлини "Мій бог , яка ж вона богиня!"
2023-06-04 19:39:02
6
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5119
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4903