Краса Шрьодінгера

Sam

Плаче від ненависті до себе А я, тому що бачу в ній - західне небо Очі тупляться у стелю Навкруги жорстка пустеля Її не оберуть вважає Під ковдрою тихесенько ридає Океан, що бачить у собі калюжу У дзеркало дивиться байдуже Мій розум вибухне напевно Гучні думки "усе даремно" Ідеальні люди з огидою до тіла В твоїх очах все те ж боліло Звична посмішка фальшива Тату маскує шрам жахливий У тій, з обкладинки, у еталону Макіяж маскує втому Від себе самої Постійні параної Худа, повна, затонкі губи Завеликі , ніс, волосся , груди Голос, талія, зріст,плечі Будь який вибір, малеча Будь-яка частина існування Знаходиться у катуванні Мільярди, увімкнув в фронталку "не хочу вижити до ранку" Я ж дивлячись на ті світлини "Мій бог , яка ж вона богиня!"

2023-06-04 19:39:02

Інші вірші поета

Відповідальність за життя Психопат Блакитні води Сходи з розуму, молись

Інші поети

Dashasafin

@Dasasafin

Mari Polishchuk

@mariPoli

Uina Ku

@mayor_hija

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3559

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4661