Відповідальність за життя
Світ розпадеться у пил Біль стане двоїчним кодом Зникне щастя що пережив Разом з емоційним голодом В доказ щирої любові Прольєш пять літрів крові Дістанеш сердце, виймеш очі Дурітимеш: щодня, щоночі.. "Деліт" не видалить оновлення Нажаль усе збережено Роки становлення Перепони безмежні Всесвіту взагалі наплювати Що ти хочеш тут вполювати Переклади відповідальність на Бога На Шиву, Алаха байдуже на якого Плекай відчай для нього Та хто тоді йде твою дорогу? Безсенсовне жорстоке життя Не чує вою, ниття Тримай гордо ланцюгове намисто І сенс шукай особистий
2023-07-09 12:02:52
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sam
ооооо, дякую🥰
Відповісти
2023-07-09 12:11:07
Подобається
Sam
,🥰🖤🥰
Відповісти
2023-07-25 19:51:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4769
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3979