Сходи з розуму, молись
(18+)
Нащо тобі Боги? Ти молишся на мене! На моє волосся та на мої стегна. Не молись Афіні Вона мені не рівня ! Ти бачиш мене всюди: Губи, плечі, груди Я не "справжня жінка" Не намагаюсь навіть Та заїла голосу мого пластівка Проїла усю пам'ять Не кинусь в прірву за коханням Якщо не в моїх планах Жодного прохання Але ти й так в кайданах... Сходиш з розуму з мого запалу "жити" Для себе. Не кохання , квіти, діти... Постійний безлад у кімнаті, Тобі плювати Для тебе я святіша за усі ікони Взірцевий мій страждалець Мої шипи у скроні Отрута тебе спалить Погляд мій холодний Тобі воно не треба В моєму ліжці лише порно Немає місця там для тебе Молись! Я все одно святіша Молись, доки не настане тиша
2023-07-25 17:11:57
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Sam
дякую 🥰
Відповісти
2023-07-25 19:51:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2848
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10585