Психопат
Робиш боляче- я пригортаю Рветься свідомість - я відчуваю Не кохаєш - потроху вбиваєш Сміюся, плачу, себе лякаю В тебе виходить, що ж - вітаю Не жива, не мертва - вигораю Стираєш мене в попіл Потім на підлогу - в пил Синці, зневага, сльози Звинувачуй тримаючи мімозу Я не люблю квітів, та спекотне сонце Твій найкращий витвір- Нездоровий соціум Я тебе полишила, Ти у відображенні Кепкуєш мол "ображений" А я - що наче вижила...
2023-05-29 15:21:49
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3637