Блакитні води
Sam
Тише тише Най полише Мавка тебе у імлі Не топтатимеш землі До Івана Микола нишком притулявся Та й той не вагався В обійми хлопчини радо здавався В темній ночі, з вікна пробирався Ніхто не знав се Доки Іван батькам не зізнався Переглянулись сказали "тож най" Самі до парубка і на Дунай Мавки колишать тіло Миколи Співають колискову цвіркуни та бджоли Любується на ближнє поле Де весь в сльозах та наче хворий Іван, оре ту землю для клятого посіву Почути б хоч рас , коханого співу Потупивши погляд, побачив хустинку Що сам вишивав, на хворостинці Це точно його - йди но сюди! Вітер підняв її і до води Спочатку він біг, потім пірнув І там Микола його огорнув Мавки кружляли, весільну співали А батьки все кричали: о боже мій правий! Доволі кричати! Вони тепер молодята
2023-07-22 13:46:57
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Sam
так і було) чесно чесно)
Відповісти
2023-07-25 19:48:33
Подобається
Інші вірші поета
Психопат Краса Шрьодінгера Сходи з розуму, молись Відповідальність за життя
Інші поети
Yoongaboonga 7u7
@aesthetic_army
Sweet_ k452
@sweet_452
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5448
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3097