Блакитні води
Тише тише Най полише Мавка тебе у імлі Не топтатимеш землі До Івана Микола нишком притулявся Та й той не вагався В обійми хлопчини радо здавався В темній ночі, з вікна пробирався Ніхто не знав се Доки Іван батькам не зізнався Переглянулись сказали "тож най" Самі до парубка і на Дунай Мавки колишать тіло Миколи Співають колискову цвіркуни та бджоли Любується на ближнє поле Де весь в сльозах та наче хворий Іван, оре ту землю для клятого посіву Почути б хоч рас , коханого співу Потупивши погляд, побачив хустинку Що сам вишивав, на хворостинці Це точно його - йди но сюди! Вітер підняв її і до води Спочатку він біг, потім пірнув І там Микола його огорнув Мавки кружляли, весільну співали А батьки все кричали: о боже мій правий! Доволі кричати! Вони тепер молодята
2023-07-22 13:46:57
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Sam
так і було) чесно чесно)
Відповісти
2023-07-25 19:48:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2854
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5971