Блакитні води
Тише тише Най полише Мавка тебе у імлі Не топтатимеш землі До Івана Микола нишком притулявся Та й той не вагався В обійми хлопчини радо здавався В темній ночі, з вікна пробирався Ніхто не знав се Доки Іван батькам не зізнався Переглянулись сказали "тож най" Самі до парубка і на Дунай Мавки колишать тіло Миколи Співають колискову цвіркуни та бджоли Любується на ближнє поле Де весь в сльозах та наче хворий Іван, оре ту землю для клятого посіву Почути б хоч рас , коханого співу Потупивши погляд, побачив хустинку Що сам вишивав, на хворостинці Це точно його - йди но сюди! Вітер підняв її і до води Спочатку він біг, потім пірнув І там Микола його огорнув Мавки кружляли, весільну співали А батьки все кричали: о боже мій правий! Доволі кричати! Вони тепер молодята
2023-07-22 13:46:57
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Sam
так і було) чесно чесно)
Відповісти
2023-07-25 19:48:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4721
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3115