15 сторінок улюбленого роману
15 сторінок улюбленого роману Перед сном напишу чи прочитаю, Прикладаю його до кожної рани, Екземплярів мільйони, та такого більше немає. Тут слова такі... колючі, Тут кожен рядок болить, Кажуть, що книга всюму научить... Правда не мене, бо лить Прісну воду до солоних океанів Вже сенсу нема, Я не перший, я не останній, Кожна крапка - початок нового рядка. Які ж вони глибокі, Й буває й не помічаю сам, Як сльоза м'яко лоскоче око Й залишається солоним болем на губах, Так вже виходить. Ти Й помітити не встиг, Як став ніким, Хоча раніше був для них Чимось високим, недосяжним, Мрією чужих думок, Ніби у клітці пташка - Залишився серед сторін і сторінок... Останній аркуш навіть пахне так, Ніби породжує щось, а не закінчує. Не встиг Закінчити останній абзац, як уста Напам'ять цитують рядки... рука, замість крапки, ставить три. Скільки часу пройшло, Здається що це вічне, Таке ніби вже було... Мабуть, ніколи не закінчу. Це проймає ще глибше Й сидить всередині десь, Ховається і боїться, що хтось прийде й напише Замість трьох крапок кінець. Я це зробив... не можливо передати цей стан, Чесно кажучи, не повірим очам, Це дійсно найкращий і улюблений роман, Який почав і закінчив сам...
2020-12-02 06:41:17
2
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4834
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3813