15 сторінок улюбленого роману
15 сторінок улюбленого роману
Перед сном напишу чи прочитаю,
Прикладаю його до кожної рани,
Екземплярів мільйони, та такого більше немає.
Тут слова такі... колючі,
Тут кожен рядок болить,
Кажуть, що книга всюму научить...
Правда не мене, бо лить
Прісну воду до солоних океанів
Вже сенсу нема,
Я не перший, я не останній,
Кожна крапка - початок нового рядка.
Які ж вони глибокі,
Й буває й не помічаю сам,
Як сльоза м'яко лоскоче око
Й залишається солоним болем на губах,
Так вже виходить. Ти
Й помітити не встиг,
Як став ніким,
Хоча раніше був для них
Чимось високим, недосяжним,
Мрією чужих думок,
Ніби у клітці пташка -
Залишився серед сторін і сторінок...
Останній аркуш навіть пахне так,
Ніби породжує щось, а не закінчує. Не встиг
Закінчити останній абзац, як уста
Напам'ять цитують рядки... рука, замість крапки, ставить три.
Скільки часу пройшло,
Здається що це вічне,
Таке ніби вже було...
Мабуть, ніколи не закінчу.
Це проймає ще глибше
Й сидить всередині десь,
Ховається і боїться, що хтось прийде й напише
Замість трьох крапок кінець.
Я це зробив... не можливо передати цей стан,
Чесно кажучи, не повірим очам,
Це дійсно найкращий і улюблений роман,
Який почав і закінчив сам...
2020-12-02 06:41:17
2
0