А Симоненко все ж був правий
А Симоненко все ж був правий, Що задуматись треба людству, Ти сьогодні, тому живи, А не пішов і вчинив самогубство. І нічого не треба говорити, Адже це дійсно правда, Треба все вже починати робити, Нічого не зробиш лише "Вчора" і "Завтра". Завжди є звідки почати, Це не вирок "Ніде", Як би не хотілося кохати, Та це не зробиш без інших людей. Ти чиясь дочка чи чийсь син, То подумайте хоч за батьків, Знаю, що була метушня машин, Знаю, що не хотів. Впевнений, що в тебе хороше майбутнє, Впевнений, що лихого ти не робив, І моментів багато незабутніх, Та чомусь точать зуби вороги. Ти точи слово для добра, Золоти душу словом, Бо у всі часи мали силу слова, Хоч і знайдуться ті, які скажуть, що ніколи не було такого. Не слухай нікого, Звісно це рішення та право твоє, Звісно умови бувають строгі, Але завжди надія є. Як би не доводилось тужити, Як би там не було, Та на світі всеодно Більше причин чому треба жити.
2020-10-29 06:49:41
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12453
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5265