А Симоненко все ж був правий
А Симоненко все ж був правий, Що задуматись треба людству, Ти сьогодні, тому живи, А не пішов і вчинив самогубство. І нічого не треба говорити, Адже це дійсно правда, Треба все вже починати робити, Нічого не зробиш лише "Вчора" і "Завтра". Завжди є звідки почати, Це не вирок "Ніде", Як би не хотілося кохати, Та це не зробиш без інших людей. Ти чиясь дочка чи чийсь син, То подумайте хоч за батьків, Знаю, що була метушня машин, Знаю, що не хотів. Впевнений, що в тебе хороше майбутнє, Впевнений, що лихого ти не робив, І моментів багато незабутніх, Та чомусь точать зуби вороги. Ти точи слово для добра, Золоти душу словом, Бо у всі часи мали силу слова, Хоч і знайдуться ті, які скажуть, що ніколи не було такого. Не слухай нікого, Звісно це рішення та право твоє, Звісно умови бувають строгі, Але завжди надія є. Як би не доводилось тужити, Як би там не було, Та на світі всеодно Більше причин чому треба жити.
2020-10-29 06:49:41
2
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3172
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2432