Думай...
Саша Гаврилюк
Уламки корабля Відправляються від спалених берегів У висохлі кратери, де були колись моря, Все так, як було колись тоді... Зірка, що впала, Повільно вертається назад у небо... Якщо тобі цього всього мало, Щоб зрозуміти, що треба Діяти зараз, у цей момент, Іншого не буде точно... Якщо ні, то мені шкода тебе, Адже наш Шлях Молочний Знає більше ніж ми, Дає шанс чи можливість - бери, Завтра інакше повернеться карта, Якщо звісно воно буде те завтра... Думай...
2022-02-09 09:02:51
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Саша Гаврилюк
, дякую)
Відповісти
2022-02-09 10:19:19
Подобається
Інші вірші поета
Найкращі кадри Уяви зараз на хвилину Так колись було Знаєш, це так давно було
Інші поети
HAZEL GRACE
@just_another_someone
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4795
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3726