Я на тебе підсів
Саша Гаврилюк
Я на тебе підсів... вона, як наркотик, Подумати й не міг - Не знаючи навіть хто ти, Та вже циркулювала в моїй крові. Я на тебе підсів... усмішка Твоя - не все, щось більше, Ти в мені, коли їм, коли в ліжку, Коли сам і коли люблю іншу. Я на тебе підсів... У голові Моїй твої слова лунають, Ти в мені зранку й вночі, Коли прокидаюсь і коли засинаю. Я на тебе підсів... собі В голові малюю, як ми разом Гуляємо між доріг і повір, Там ти дійсно моя, бо вже говориш моїми фразами. До чого ж це привело? Руйнування? Щастя? Ліки чи біль? Але знаєш, коли я підсів... до тебе в метро, То відразу все зрозумів - ти в мені.
2020-12-13 13:02:50
5
0
Інші вірші поета
Nothing brakes like a heart Кров з молоком до кави Іду по залитих алеях Юність містить надто багато
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Світлана Корнійчук
@svitlana_korniychuk_ehci
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1763
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1981