Легше переписати історію світу
Легше переписати історію світу, Ніж нашу історію на двох, Адже закохалися, як діти, Зробивши перший крок. Легше переписати історію світу, Адже таких, як ми сьогодні, більше не буде, Завтра ми будемо іншими вже, тому треба зараз радіти, Бо завтра радітимуть інші люди. Легше переписати історію світу, Бо такої, як наша, не знають, На нічному небі розганяє зорі вітер, Навіть якби їхня кількість була твоїм номером, то я б всеодно його знав напам'ять. Легше переписати історію світу, Виготовлять ще чорнила й папери, Життя дає можливість бажати, досягати й хотіти, Тільки нам відомо чого ми хочем зачиняючи зсередини двері. Легше переписати історію світу, Бо хто знає скільки там їх, Ми ж з тобою такі одні, Як у пшеничному полі квіти. Легше переписати історію світу, Світ пробаче все, чого не пробачить життя, Світ роки не змушують сивіти, Ми ж старіємо й немає такого дня, Якого б не було тоді в очах, У них можна знайти кожну секунду, Поставити крапку можна легким взмахом плеча, Але я цього робити не буду. Бо сонце погасне тоді, Стануть прхмурими й сірими дні, Зів'яне трава й всі рослини, Піде холодний вітер по спині, Наш час сплинув, А ми ним не встигли насолодитися навіть на половину, Самі винні, що все вийшло саме таким чином, Тому не треба шукати винних чи причини, Щоб нас поглинав сум, ми не з тих, І годинник наший ще не стих, Я не зізнався тобі, ну просто не встиг... Я не буду переписувати історію світу...Бо мій світ - це ти.
2022-01-25 09:12:30
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Саша Гаврилюк
, дякую дуже)
Відповісти
2022-01-25 10:55:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5154
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2643