Режисер
Останнім часом якось не по собі,
Невідомі раніше дози болю,
Я ніби сам не свій,
Вчиняю так, як би раніше не вчинив ніколи.
Все ніби у вечірньому тумані,
Хоча все добре, ніби,
Немає нічого гіршого самообману,
Навіть не лізе в горло шматок хліба.
Страшно уявити навіть,
Що може бути все так погано,
Що зможу всі крапки над "і" розтавить,
А розібратися в собі сил не стане...
Головне, що совісті не забракло,
Йти назустріч до перешкод,
Відкрити очі з самого ранку
Й сказати, що входу немає... бо я його ще не знайшов.
Я впаду раз і два, і три,
Мене мотивують збиті лікті й коліна,
Хочеш піднятися, то впади,
Та якби знав де, то постилив би сіно.
Хоча знаючи очі запальні свої,
Вони спопили б все в щент,
Я знаю, що колись здригнеться світ
Від мого ледь жервіючого "Хочу ще".
І правда, мені досі мало,
Досі у свої вісімнадцять,
У вас був час, але ви мене не зламали,
Тепер мій хід і я б на вашому місці починав бояться.
Я зроблю все, повір мені,
Не погрожую, просто хочу, щоб затямив,
Що цифри своїх юних літ
Буду намагатися мінімум поміняти місцями.
Байдуже з мого району чи з чужого краю -
Читай, що кажуть мої уста,
Адже я, як ніхто інший, знаю,
Як треба тримати удар...
Я все мовчу й давно не усміхався,
Але зарано радіти не смій,
Адже я не здався
І головне не те, хто довго сміявся, а чий вкінці лунає сміх.
Отак виходить. Неприємно, мабуть,
Залишилося знайти сили, щоб поспати,
Почекай і згодом, я постараюся все забуть,
А тобі не буду що й згадати.
Дякую, якщо вже прийшов,
Вітаю всіх вас на шоу,
Як будуть розвиватися події дивимось тепер,
Адже повернувся справжній режисер.
2020-12-27 21:26:10
3
0