Я під призмою бачу

Саша Гаврилюк

Я під призмою бачу, Як всього себе віддав пращур За цю землю святу, Тому жодних загарбницьких рук Не допущу на ці терени, Хочете переступити її? Спочатку через мене... Нене, не плач біля порогу, Мене кличе в складну дорогу Ненависть, вона надає сили, Всі ми ще будемо щасливі, Тому витри сльози, Обійми свого сина, Мною керує гаряче серце, а не холодний мозок, Це моє не трохи, навіть не на половину, Це повністю належить мені, Тому за це стану горою, Скільки буде болі й сліз на цій землі, Але я все одно закрию собою Ці гаї й сади, Які нам у спадок залишили, Я скільки всього ще в не встиг, Але бруд втікача не змиє мило, Навіть вода Дніпра не допоможе, Адже це залишиться на роки, Саме тому піднімається та йде кожен, Адже діти мають жити там, де і ми... Хай не жили, та все ж стояли, Не на колінах, а на своєму й за своє І нарешті за скільки років так стало, Що ми не якийсь там проєкт Сусідньої держави чи інших президентів, Ми щось більше ніж країна, І ось настав момент, Коли нас не зламає відсутність енергії, не зупинять війни, Запитай у нас, що означає бути вільним, Кожен вдихне це повітря й стане мовчки, Може не відразу, повільно, Але все буде таким, як ми бажаємо й хочем. Десь чути гімн, Прапор зливається з небом і полем, Зрозуміло всім, Що з нами сила і правда, і воля... Святая чи ні, як Шевченко заповів, Та все ж наша, зараз і тут. Пройде не один вік, Нові кращі покоління прийдуть, Будуть збирати квіти там, де були запеклі битви, Між лісів будуть бігати радо, Цей дух нікуди не діти, хоч вирви, Та все одно всі будуть пам'ятати те, що їм залишили в спадок Їхні пращури, це буде видно без призм, Перше - це земля, друге - наука навічно, Що воля - це не приз, Це ціна заплачена тими, за кого тепер ставимо свічку...

2022-12-21 06:31:22

Інші вірші поета

У житті кожної людини Не знаю як так сталось У цій кімнаті Спалена земля

Інші поети

Thomas Agud

@thomasagud

Masha Debil

@Debilmasha

John Sarah

@Watiri

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

1181

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16060