Казки

Саша Гаврилюк

Я дивлюсь на нас, коли це було вперше, Коли нас з тобою звів цей світ, Ти була принцесою, я був вершник На гривастому й білому коні. Які ж ми були.... дурні, Думали, що це казка, диво, Та насправді давно вже вирішили всі За нас ціну, щоб бути щасливими. Не все так просто... просто не буває, Адже в цьому й суть, Всі ті, що чогось не знають, Самі потім все переживуть. Або не переживуть, ніхто ж не знає коли Вже все приходить до кінця, Буває ж так багато цього "болить", Що забувається все, що говорив, що обіцяв. Тоді ж то й палають мости між берегами Від колючих слів гарячих уст, Ніби те, що вже ось тримав руками, Стало тим, над чим тепер сміюсь. Так не можна, всім відомо, Що так роблять лише лихі, Зараз же йдеш з роботи додому Й живеш життям, яким жити не хотів. Читаєш казки дітям, Надіїшся, що вони повірять, хоча не віриш сам, Що все бувай й у світі Так, я буває там. Тоді в якийсь день мить одна проскоче, І ти зустрінеш погляд сивої давнини, Підійти й сказати хочеш... Та ваша казка закінчилась: Він не з нею... Вона не з ним...

2020-12-01 09:08:29

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Роман Маринов

сумная казачка у вас пане😅 под конец як, пропустили букву "так я бува є там "

Відповісти

2020-12-02 01:25:40

Подобається

Інші вірші поета

Я це згадую, як сон дурний Кров з молоком до кави Я здав книжки. І все, Твої губи - отрута

Інші поети

Airad

@dassha

Альона Франчук

@Freelen

Pratyusha Pathak

@_pratyusha_

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1451

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15721