Наш народ - маразматик
Наш народ - маразматик Біля розораних широких степів, Мабуть, через це нас так легко підкупити, продати Й казати, що це ж лише перший рік. А таких ще чотири... Оце так дивина, Ми кажемо, що нас обдурили, Винні політики... А хто ж їх обирав? Він краде! Змін немає! Ваші гасла - казка, обирай будь-який, Та чомусь це вас не зупиняло Класти його гречку у свої рюкзаки. Між тим, між іншим... Це все балачки дурні, Дивно виходить - беремо все більше й більше, Хоча знаходимось ніби на нулі. Землю почали цінувати, Лише на продаж... Ну в крайньому випадку, коли хочемо їсти, Наш народ - математик, Бо через одного економісти, Ну чи юристи... хоча це ваша справа, Я не суд звісно, мабуть, Але я вам надаю надаю право Піти туди, де вас ніколи не знайдуть. Набридло чути, що все погано, Жалієтесь ніби діти малі, Але щось ви не поспішаєте готувати сани, Щоб покинути рідний двір. Цікаво виходить, правда? Я ж здивований, як ніколи, Бо ми знаємо що буде завтра, Починаємо все зі школи. За дітьми майбутнє країни, Яке ми їм нав'язали самі, Хоча у нас кожен вільний... І вільно покидає рідні краї. Потім горе народу, Коли нема фахівців, І із заходу й до сходу Ми жалкуємо усі... Та нас це ніяк не зупинило, Ми самі загнали себе, Наш народ - наший вирок, Розраховуйтесь тепер....
2020-12-08 21:48:31
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Саша Гаврилюк
Дякую)
Відповісти
2020-12-26 18:40:01
Подобається
Lelyana_ art
Мені початок вірша нагадав рядки Івана Франка: "Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорржжу". Чудовий вірш 😉.
Відповісти
2021-01-04 21:16:25
Подобається
Саша Гаврилюк
Дякую дуже)
Відповісти
2021-01-04 21:19:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2287
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3507