Наш народ - маразматик
Наш народ - маразматик Біля розораних широких степів, Мабуть, через це нас так легко підкупити, продати Й казати, що це ж лише перший рік. А таких ще чотири... Оце так дивина, Ми кажемо, що нас обдурили, Винні політики... А хто ж їх обирав? Він краде! Змін немає! Ваші гасла - казка, обирай будь-який, Та чомусь це вас не зупиняло Класти його гречку у свої рюкзаки. Між тим, між іншим... Це все балачки дурні, Дивно виходить - беремо все більше й більше, Хоча знаходимось ніби на нулі. Землю почали цінувати, Лише на продаж... Ну в крайньому випадку, коли хочемо їсти, Наш народ - математик, Бо через одного економісти, Ну чи юристи... хоча це ваша справа, Я не суд звісно, мабуть, Але я вам надаю надаю право Піти туди, де вас ніколи не знайдуть. Набридло чути, що все погано, Жалієтесь ніби діти малі, Але щось ви не поспішаєте готувати сани, Щоб покинути рідний двір. Цікаво виходить, правда? Я ж здивований, як ніколи, Бо ми знаємо що буде завтра, Починаємо все зі школи. За дітьми майбутнє країни, Яке ми їм нав'язали самі, Хоча у нас кожен вільний... І вільно покидає рідні краї. Потім горе народу, Коли нема фахівців, І із заходу й до сходу Ми жалкуємо усі... Та нас це ніяк не зупинило, Ми самі загнали себе, Наш народ - наший вирок, Розраховуйтесь тепер....
2020-12-08 21:48:31
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Саша Гаврилюк
Дякую)
Відповісти
2020-12-26 18:40:01
Подобається
Lelyana_ art
Мені початок вірша нагадав рядки Івана Франка: "Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорржжу". Чудовий вірш 😉.
Відповісти
2021-01-04 21:16:25
Подобається
Саша Гаврилюк
Дякую дуже)
Відповісти
2021-01-04 21:19:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13093
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16268