І формула твоя (як світ) проста...
* * *
І тінь твоя, як крила (так буває),
і все повторюєтся... все життя,
і ніби там шукаєшь (тихо) укриття,
де темрява, яка не вірить, не прощає.
І прагнеш вічно, вічно дорогого (!)
і формула твоя (як світ) проста...
і все, що бачиш: все – у всьому гра,
яка не залишає всім нічого.
Спускаючись безмовно в ті світи...
і смертоносне там витягаючи жало,
що нас (в собі) завжди, завжди тримало,
щоб прийняти якісь свої дари.
2024-11-04 09:46:27
0
0