Твій світ це – темрява...
* * * Твій світ це – темрява і порожнеча, яку не бачиш, маєш і кохаєш: і все, і все, що до кінця не знаєш, де все життя – одна велика втеча. І щось на потойбічному портреті, де чашу випиваєш сам – до дна, і думаєш, як вічність холодна (!) і ти один – самотній на планеті; і все, що вічно тішить тільки тебе, тече із сонцем, небом та роками (і з вічно приреченими серцями), знов падаєш, летиш, не бачиш себе.
2024-11-04 09:44:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1887
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1695