Твій світ це – темрява...
* * * Твій світ це – темрява і порожнеча, яку не бачиш, маєш і кохаєш: і все, і все, що до кінця не знаєш, де все життя – одна велика втеча. І щось на потойбічному портреті, де чашу випиваєш сам – до дна, і думаєш, як вічність холодна (!) і ти один – самотній на планеті; і все, що вічно тішить тільки тебе, тече із сонцем, небом та роками (і з вічно приреченими серцями), знов падаєш, летиш, не бачиш себе.
2024-11-04 09:44:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1655
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1232