Не назвати забутньою
Ти закохалася – не в тих, Я біг за ними. І докоряла собі - з втоми. Те, з крайності до крайності, плямами Для одне одного, ми, знаєш, прозорі! «Де всього лише зависла симпатія. З диверсії в апофаназію» Наші посмішки німі від холоду. Ми мовчимо, бо - Не можемо так! Я сгасну всередині зламаних кісток, Між нами грань! Її - не перетнути. І вбиваючи в себе тисячі цвяхів - Не допускати жодної зустрічі! На душі моєї ниточки темні. Здійснені садна ріжучої. І любов'ю, раптом обділені. Не можливо - не назвати забутньою...
2023-08-11 09:49:36
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1744
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1910