Боляче...
Мені так боляче! Кричить моя душа... Серце моє плаче, Воно проситься до тебе, но я вже чужа... Я кричу! Мені так боляче... Своє життя я сама закінчу... І до низу роблю крок. А перед моїми очима твоя усмішка, Як ми разом проводили час. Це найцініше, що я маю! Вогник у моїх очах вже давно згас... Я ці спогади з собою забираю, Не жалкую ні про що... Хоча ні... я дуже сумую... Тебе нікому не віддам нізащщо! Але вже доволі пізно, Я вже лічу вниз. Мені перед тобою так соромно... Але це був мій каприз. Ти мене прости, Я пішла... так просто я здаюсь... Спалюю за собою всі мости... Я втратити тебе так боюсь... Я руйную все до чого торкаюсь... Ти був для мене всім, Перед тобою я каюсь... Ти мій дім, Я більше в нього не повернусь. Більше не має мені туди шляху... Тобі в останнє я посміхнусь, Лише тобі я бажаю успіху. Ти мене прости і прощавай, Я покидаю цей світ, Мене в останнє сонечком називай, Це тобі мій заповіт.
2023-03-17 10:43:42
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сніжана Ворон
дякую🤗❤️. Цей промінчик надії - це сумніви ліричної героїні здатися, бо спогади отримують. Я рада, що сподобався, я щось таке і шукала🤩❤️
Відповісти
2023-03-17 10:50:04
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2727
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12484