Боляче...
Сніжана Ворон
Мені так боляче! Кричить моя душа... Серце моє плаче, Воно проситься до тебе, но я вже чужа... Я кричу! Мені так боляче... Своє життя я сама закінчу... І до низу роблю крок. А перед моїми очима твоя усмішка, Як ми разом проводили час. Це найцініше, що я маю! Вогник у моїх очах вже давно згас... Я ці спогади з собою забираю, Не жалкую ні про що... Хоча ні... я дуже сумую... Тебе нікому не віддам нізащщо! Але вже доволі пізно, Я вже лічу вниз. Мені перед тобою так соромно... Але це був мій каприз. Ти мене прости, Я пішла... так просто я здаюсь... Спалюю за собою всі мости... Я втратити тебе так боюсь... Я руйную все до чого торкаюсь... Ти був для мене всім, Перед тобою я каюсь... Ти мій дім, Я більше в нього не повернусь. Більше не має мені туди шляху... Тобі в останнє я посміхнусь, Лише тобі я бажаю успіху. Ти мене прости і прощавай, Я покидаю цей світ, Мене в останнє сонечком називай, Це тобі мій заповіт.
2023-03-17 10:43:42
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сніжана Ворон
дякую🤗❤️. Цей промінчик надії - це сумніви ліричної героїні здатися, бо спогади отримують. Я рада, що сподобався, я щось таке і шукала🤩❤️
Відповісти
2023-03-17 10:50:04
1
Інші вірші поета
Якщо асфальт сміг би розмовляти Це мої заплутані відчуття Пісня моєї душі САЛЬВАДОР ДАЛІ, ПОСТІЙНІСТЬ ПАМ'ЯТІ
Інші поети
C A Quinn
@Hey_its_CC
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3346
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2394