Мій нещасний кат

Сніжана Ворон

Ти - кат мій нещасний, Мою душу собі ти забажав! Твоє кохання - біль власний, Мої удари захисту ти витримав.. Та все пішло не по плану І тепер гіркі сльози стікають вниз... Померти мені треба, В пам'яті лише холодний бриз. Як це дивно казати... Та я кохаю тебе! Пам'ять про тебе - зі мною навіки... Ти присвятив мені самого себе. Ти знав - що я не янгол зовсім І що мої вчинки не святі. А ти був чистим, Як янголи крилясті... Та ти прийняв цього демона до себе, Щоб від нього навіки позбавити світ. Та життя слабке, Вже написало воно свій звіт... Давай! Рубай мою голову з плеч! Я - відьма! Я - демон! В тебе цей смертельний меч - Це наш останній серіала сезон. По різному мене назвуть, Горло мені перегрезуть. А ти прошепочешь: "Прощавай, мій любий вогник"... І голова моя з під сокири полетить кудись у бік, А по твоїм щокам сльоза стікала вниз. Ти подивись! Полетів кудись червоний метелик, Не дивись, щоб мене спалить, вже зібрали хмиз. Ти знав - хто я, І всеодно мене ти покохав. Тепер воно всередині, як вічне полум'я, А поряд тріск мого смертельного багаття слухав... Мій прах розвіявся, як дим, Поряд квіти барвисті. Тепер навіки ти один, Поки не зустрінемось в наступному житті!

2023-04-28 06:12:56

4

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Сніжана Ворон

дякую🤗💋

Відповісти

2023-04-28 06:17:58

1

Сандра Мей

Гарно. Дуже цікаво читати й піднята цікава тема. ( точно в закладки ) Автору оплески за цей шедевр 🤩

Відповісти

2023-04-28 19:21:23

1

Сніжана Ворон

@Сандра Мей дякую велике❤️

Відповісти

2023-04-28 19:22:42

2

Схожі вірші

Всі

12

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

87

4

9519

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2213