Мій нещасний кат

Сніжана Ворон

Ти - кат мій нещасний, Мою душу собі ти забажав! Твоє кохання - біль власний, Мої удари захисту ти витримав.. Та все пішло не по плану І тепер гіркі сльози стікають вниз... Померти мені треба, В пам'яті лише холодний бриз. Як це дивно казати... Та я кохаю тебе! Пам'ять про тебе - зі мною навіки... Ти присвятив мені самого себе. Ти знав - що я не янгол зовсім І що мої вчинки не святі. А ти був чистим, Як янголи крилясті... Та ти прийняв цього демона до себе, Щоб від нього навіки позбавити світ. Та життя слабке, Вже написало воно свій звіт... Давай! Рубай мою голову з плеч! Я - відьма! Я - демон! В тебе цей смертельний меч - Це наш останній серіала сезон. По різному мене назвуть, Горло мені перегрезуть. А ти прошепочешь: "Прощавай, мій любий вогник"... І голова моя з під сокири полетить кудись у бік, А по твоїм щокам сльоза стікала вниз. Ти подивись! Полетів кудись червоний метелик, Не дивись, щоб мене спалить, вже зібрали хмиз. Ти знав - хто я, І всеодно мене ти покохав. Тепер воно всередині, як вічне полум'я, А поряд тріск мого смертельного багаття слухав... Мій прах розвіявся, як дим, Поряд квіти барвисті. Тепер навіки ти один, Поки не зустрінемось в наступному житті!

2023-04-28 06:12:56

4

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Сніжана Ворон

дякую🤗💋

Відповісти

2023-04-28 06:17:58

1

Сандра Мей

Гарно. Дуже цікаво читати й піднята цікава тема. ( точно в закладки ) Автору оплески за цей шедевр 🤩

Відповісти

2023-04-28 19:21:23

1

Сніжана Ворон

@Сандра Мей дякую велике❤️

Відповісти

2023-04-28 19:22:42

2

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1098

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

2590