Закохайся в свою самотніть
Закохайся у свою самотність. Це дивно, та так легше. Так збережеш свою цілісність І буде тобі спокійніше. Смерть протягає холодні руки, Манить тебе за собою. Плутаються твої думки Від боротьби з душевним болем. Тебе відпустили занадто швидко, Залишили тебе страждати. Тепер тобі від людей гидко, Хоч від болю хочеться кричати. Тебе невбивав ніхто, Ти сам повільно помирав. Від допомоги відмовлялся вперто, Слова підтримки собі шептав. Але ти був зовсім не один! З тобой була твоя самотність. Вона ходила з тобою, як дим, Зберігала тобі свою вірність. Вона заварювала тобі теплий чай І говорила з тобою годинами безперервно. Нумо, давай згадай! Вона з тобою давно... Ви разом дні проводили, Коли інші не знаходили для тебе час. Разом в ліжку засинали, Коли вогник надії в тобі згас. Закохайся в свою самотність! Вона завжди була з тобою. Вона бачила твою дивовижність І була твоєю вірною рабою...
2023-03-28 05:30:26
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сніжана Ворон
ахаха, дякую🤗❤️, ну він же не дуже великий🤣
Відповісти
2023-03-28 18:07:23
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16931
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6082