Закохайся в свою самотніть
Закохайся у свою самотність. Це дивно, та так легше. Так збережеш свою цілісність І буде тобі спокійніше. Смерть протягає холодні руки, Манить тебе за собою. Плутаються твої думки Від боротьби з душевним болем. Тебе відпустили занадто швидко, Залишили тебе страждати. Тепер тобі від людей гидко, Хоч від болю хочеться кричати. Тебе невбивав ніхто, Ти сам повільно помирав. Від допомоги відмовлялся вперто, Слова підтримки собі шептав. Але ти був зовсім не один! З тобой була твоя самотність. Вона ходила з тобою, як дим, Зберігала тобі свою вірність. Вона заварювала тобі теплий чай І говорила з тобою годинами безперервно. Нумо, давай згадай! Вона з тобою давно... Ви разом дні проводили, Коли інші не знаходили для тебе час. Разом в ліжку засинали, Коли вогник надії в тобі згас. Закохайся в свою самотність! Вона завжди була з тобою. Вона бачила твою дивовижність І була твоєю вірною рабою...
2023-03-28 05:30:26
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сніжана Ворон
ахаха, дякую🤗❤️, ну він же не дуже великий🤣
Відповісти
2023-03-28 18:07:23
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2163
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2296