Її очі
Її очі тягнуть мене до неї, Вони майбутнє бачать. Вона знає всі мої ідеї, Та її уста мовчать. В її очах я бачу свою смерть, Та я цьому не лякаюсь. Вони мене чогось тягнуть І перед нею я каюсь. Моє життя в її тонких руках, Та і я не проти. З нею я блукаю в яскравих зорях, Ніяк не лякаюсь висоти. Це дивовижне закляття, Я прикут до її запаху. Вона гаряча немов багаття, Перед нею не маю я страху. Вона не безпечна відьма? Можливо, та я припаду до її уст. Вона мене за шию обійма, А я обожнюю цей жест. Хай кожен мене зневажає, Та без неї в мене бессонні ночі. Хай кожен знає - Моє серце забрали її очі ...
2023-05-23 10:46:03
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Vivian Rose
Красиво) Помітила трішки неполадки з римою. Слова начебто схожі, але через різний наголос немає рими і це трохи псує загальну картину. Якщо це виправити – буде супер))
Відповісти
2023-05-23 14:51:44
1
Сніжана Ворон
@Vivian Rose дякую😘❤️
Відповісти
2023-05-23 19:25:07
1
Сніжана Ворон
ооо, дякую, я старалась❤️💋
Відповісти
2023-05-23 19:25:27
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3136
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2132