Її очі
Сніжана Ворон
Її очі тягнуть мене до неї, Вони майбутнє бачать. Вона знає всі мої ідеї, Та її уста мовчать. В її очах я бачу свою смерть, Та я цьому не лякаюсь. Вони мене чогось тягнуть І перед нею я каюсь. Моє життя в її тонких руках, Та і я не проти. З нею я блукаю в яскравих зорях, Ніяк не лякаюсь висоти. Це дивовижне закляття, Я прикут до її запаху. Вона гаряча немов багаття, Перед нею не маю я страху. Вона не безпечна відьма? Можливо, та я припаду до її уст. Вона мене за шию обійма, А я обожнюю цей жест. Хай кожен мене зневажає, Та без неї в мене бессонні ночі. Хай кожен знає - Моє серце забрали її очі ...
2023-05-23 10:46:03
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Vivian Rose
Красиво) Помітила трішки неполадки з римою. Слова начебто схожі, але через різний наголос немає рими і це трохи псує загальну картину. Якщо це виправити – буде супер))
Відповісти
2023-05-23 14:51:44
1
Сніжана Ворон
@Vivian Rose дякую😘❤️
Відповісти
2023-05-23 19:25:07
1
Сніжана Ворон
ооо, дякую, я старалась❤️💋
Відповісти
2023-05-23 19:25:27
1
Інші вірші поета
Пісня моєї душі Кому я пишу ці теплі рими? Чи зустрінемось знов? Ненависть
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Michael Mayrain
@Michael_Mayrain
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16573
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3947