Шлях да зораў
Напейся яблынь сочывам. Зірні на поўнач, дзе сьвятло. Зьбярыся ўсімі моцамі, Ідзі наперад. Пакінь дом. Забудзь пра шкоды й пра падзеі. Цяперака твой новы шлях Вядзе да зораў па ступенях, Што вымасьціў сабе ты ўсьцяж. Не забывай роднага месца, Але прыйшоў час адпусьціць. Ня варты пакутаў жыцейства Лёс твой — ледзь тугая ніць. У кожным месцы ёсьць парталы, Куды жа зробіш ты свой крок? Хадзеш у левы ў перавалы? Ці к марам пойдзеш ў правы бок? Твой выбар мае азначэньне Толькі ў выпадку жыцьця. Але ўрэсьце ўстане зорам Твой пакутны бедны шлях.
2022-09-27 20:26:27
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2392
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2694