Картина із спогадів
Я на сірому полотні намалюю Білу хату і в небі зірки І ніколи в житті не забуду Ті далекі ночі палкі Коли солов'ї у садку на світанку Співали пісні про щастя й любов Вони бажали щасливого ранку Тим в кого в серці палає вогонь Тій дівчині з хлопцем, що сидять біля хати Що щодня зустрічають весну Ту весну, що два серця змушує грати Пісню кохання дивну й сумну Я малюю картину із спогадів різних Залишився один лиш фрагмент І в душі пролунає голосно з пісні Кохання останній куплет
2018-12-06 20:58:50
18
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тень улыбки
Моя люба подруго, вірші прекрасні. Мені дуже сподобалося. Трохи шкутильгає рима. Вона є, але не дуже точна. Не дивлячись на це, ти все одно молодець)
Відповісти
2018-12-10 20:31:53
1
Тень улыбки
Чомусь згадалася пісня на слова, якщо не помиляюся, В. Старицького "Ніч яка, Господи, місячна, зоряна..."
Відповісти
2018-12-10 20:34:16
1
Олена Чіхічіна
@Тень улыбки Это всего лишь вторая работа на украинском языке, я ещё научюсь римувати))
Відповісти
2018-12-14 16:41:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3237
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1978