Що таке любов...
Олена Чіхічіна
Коліна розбиті, порізані в кров, Висить розодране плаття. Тепер вона знає, що значить любов, І можна назад повертаться. До сірих буднів, до стін як туман, До сонця в замурзганих вікнах. Вона зрозуміла, що значить обман, Та любові обрізала крила.
2021-10-29 08:02:32
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Олена Чіхічіна
@Airento Mirrer Благодарю. Мне приятен ваш комментарий)
Відповісти
2021-11-17 17:35:00
Подобається
Lady K.I.M
Це чудово
Відповісти
2023-01-14 07:42:12
1
Олена Чіхічіна
@Lady K.I.M Щиро дякую)
Відповісти
2023-01-14 07:49:34
Подобається
Інші вірші поета
Картина із спогадів Прохання до бога Ми лиш примари... Я хочу миру
Інші поети
11:11
@light_blue
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13059
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13517