Я хочу миру

Олена Чіхічіна

Я хочу миру в Україні Нехай біда йде геть від нас Ми українці, серцем рідні І це не просто гучність фраз Нас любов до батьківщини єднає Під синім небом єднає людей В кого в серці, мелодія грає І душу гріє любов до дітей Ми усі без винятку схожі Не грає ролі мова чи дім Так навіщо шановні вельможі Ми знову підіймаємо пил Ми українці хочемо миру Не потрібна ця нам війна І я знову шукаючи риму Буду підбирати потрібні слова Я хочу жити в щедрому краї Де на світанку сонечко ллє Де солов'їні пісні лунають І звідки війна навіки піде

2018-11-28 20:07:23

22

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Олена Чіхічіна

@Валерьян Тамулин Спасибо.

Відповісти

2018-12-06 19:29:52

Подобається

S_V1

Це прекрасно 😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏👏браво дайте хтось людині Оскар!

Відповісти

2022-10-20 11:39:20

1

Олена Чіхічіна

@S_V1 Щиро дякую)

Відповісти

2022-11-10 15:30:40

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2320

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3053