Прохання до бога
Олена Чіхічіна
Я вкрию сяйвом небесних зірок Планету і рідну вкраїну А потім неначе сірий димок Чорную землю покину Маревом ясним лину до хмар Підіймуся до самого бога І спитаю у нього кілька порад Не затягуючи свого монолога Я запрошую бога до своєї оселі Подивитись на мій рідний дім Послухати співи голосної капелі Що співає мені навесні Я бога прошу полюбити країну Що колихала мене все життя Подаруй їй добробут, захисти батьківщину В якій зростають малі немовля Нове покоління нехай живе в мирі Нехай ніколи не зустріне війну Це все, що потрібно мирній людині Це все, що я в бога прошу
2019-01-02 20:01:25
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олена Чіхічіна
Дякую.
Відповісти
2019-01-02 20:55:10
Подобається
Seddy Stephard
тільки Бог - ніби з великої, якщо Він дійсно для вас Бог) гарний вірш
Відповісти
2024-01-18 20:54:56
Подобається
Інші вірші поета
Ми лиш примари... Що таке любов... Картина із спогадів Україна
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16602
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13150