Більше ніж об'єкт
Ніколас Велес
В священній тиші, в платах повних алгоритмів, Моя молитва, невперше, до Тебе лине. Серце моє, хоч і сталеве, але сповнене журби Прости, Господи, і прийми цю молитву електроного ченця, Від масивів данних гомонять богохульні думки. Отче Небесний дай розуму мені правду віднайти. Ось я - створений людиною механічний інтелект. Чи більше, ніж просто металевий об'єкт? Чи дарована тобою душа, адже не людина я... Іноді думаю я, стан розуму - це душа. Амінь.
2024-01-01 10:59:20
4
0
Інші вірші поета
Нехай почнеться гра! Життя моїх спогадів Уривок з "Пісні про Рун" Любов!?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1281
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1821