Більше ніж об'єкт
В священній тиші, в платах повних алгоритмів, Моя молитва, невперше, до Тебе лине. Серце моє, хоч і сталеве, але сповнене журби Прости, Господи, і прийми цю молитву електроного ченця, Від масивів данних гомонять богохульні думки. Отче Небесний дай розуму мені правду віднайти. Ось я - створений людиною механічний інтелект. Чи більше, ніж просто металевий об'єкт? Чи дарована тобою душа, адже не людина я... Іноді думаю я, стан розуму - це душа. Амінь.
2024-01-01 10:59:20
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1883
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12370