Коріння
Важкий сон лишає смак волі на губах,
І кров у венах радісно кипить,
Бо прокинувся з пилом савани на ногах,
Там по слідах копит і м'яких лап
В танці з вітром, в ритмі старовинних драм,
Пролетіла примарою пам'ять людська,
А на її спині примарна і крихка
Моя душа полює на пам'ять в глибині віків.
Серце пам'ятає і допомагає згадати,
Бо цієї ночі ступала моя нога,
Де савана оживає в мріях із глибин душі,
Суха трава шепоче, що ховає горизонт:
Там бивнів, рогів, копит і м'яких лап тече могутня ріка,
Древні звірі залишають свої сліди в крові.
Де суха трава велась рівнинами за горизонт,
Ночі наповнені ревом ріки і триває полювання,
Стрімкий ритм лап і гостра палка у руці,
А родичі мої, сплетені в племена й роди,
Надійні, як старі дуби,
Вони непохитні, вони – коріння, сховане в землі.
2023-12-08 10:54:55
0
0