Давай на зло всім, ми будемо щасливі
Alina Taratuta
Давай на зло всім, ми будемо щасливі. Давай ломати стереотипи тих людей, Які казали, що ти мені до душі не милий, Які не розуміли тих простих речей... Вони говорять:« Яке кохання? Між ними, навіть, ненависті нема» А в мене є до Вас одне прохання: «Не бійтесь, не залишусь я сама» «Він не для тебе і ти гідна найкращого. Розумного, багатого, гарного, стрункого...» А що, коли мені нема кого ніжнішого? Смішнішого, красивішого, милішого? Любила, люблю та буду його любити. Мого кохання вистачить на все, Молю я Бога аби соціумом не вбити Палаючі й закохані серця.
2018-07-07 04:48:28
3
0
Інші вірші поета
Чи варто тим людям показувати свій світ? Прощавальний лист тим, кому шкода нас... Я знову люблю
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
Luna
@Moon_Luna_
Юрий Тим
@currentlib
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5898
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4257