Вірші
Чи варто тим людям показувати свій світ?
Оголюєш серце,
Відкриваєш душу,
Кохання джерельце
Тече під квітучу грушу.
Заплющуєш очі,
Падаєш вниз,
З надією в те,
Що хтось зловить поблиз.
Розповідаєш історії,
Зі свого життя,
А люди ті зависні,
Псують твоє ''я''.
Побачуть то серце—
Та й розріжуть мечем,
Заглянут у душу—
Запалає вогнем.
В джерльці криштальному,
Вимиють ноги.
А грушу ту,
Зламають додолу .
А тепер, друже мій,
Дай отвіт,
Чи варто тим людям
Показувати свій світ?
2
0
656
Прощавальний лист тим, кому шкода нас...
Не жалій мене, ні краплі,
Хочеш йти— іди...
Не тримаю тебе... лети, як чаплі,
Не чіпай моєї біди.
Думаєш, що боляче зробиш,
Ти не бійся, іди...
Бо не перший фронти становиш,
Спалюєш навіки мости.
Думаєш, що шкода буде,
Ти облиш, не бери до уваги це.
Доля нас скоро сама розведе,
Все видає твоє лице.
Не шкодуй, і не мучай себе,
Жертви нікому не треба.
Я ж бачу, ти не дивишся на мене,
Твій погляд сягає у небо.
Мої сльози— то просто вода,
Хай не бентежать вони твою душу,
Забувай мене, навіки віка...
Прощавай, йти і я мушу ...
5
0
496
Я знову люблю
Настає час,
коли люди замінюють людей.
Коли у нас,
Зникають шрами з побитих грудей.
Проходить час,
Та інші люди дають нам крила.
І все для нас...
Я хочу подякувати тобі, милий.
Я вдячна за теплі руки,
За теплий чай,
Пробач мене за всі муки,
За емоції та кляте слово ''прощавай''.
Я знову люблю
І це не обман,
Спокійно сплю,
Не заходжу в туман.
Загоїв ті рани,
Що пекли роками,
Сховав від вітрів,
Прикриваючи руками.
Я більше не плачу ночами,
Гіркими-гіркими сльозами.
Закохана в тебе до нестями,
Люблю тебе сильно, коханий.
Коли торкаюсь твоїх губ,
Я забуваю все на світі.
Вони, як перший мед,
Як рожеві квіти.
Коли ти міцно обіймаєш,
Я відчуваю, що літаю.
Мене догори ти здіймаєш,
З тобою, любий, розквітаю.
Я відчуваю, справді відчуваю,
Що ти мене, так чисто кохаєш.
Я зла і неслухняна буваю,
А ти терпиш, я знаю.
Я тобі розповідаю
Про все, що на душі,
А ти сприймаєш, вислуховуєш,
Та історії тобі не байдужі.
Ти єдиний,
Хто змусить мене посміхатись.
І єдиний ,
На кого можна покладатись.
Тепер я боюсь тебе втратити,
І не хочу загубити.
Я впевнена, що ти не кинеш,
Не перестанеш мене любити.
Тепер можеш спати солодко...
Ти тільки не забувай,
Що я кохаю тебе, моє золотко,
Розстиляй ліжко, лягай.
2
0
653
Давай на зло всім, ми будемо щасливі
Давай на зло всім, ми будемо щасливі.
Давай ломати стереотипи тих людей,
Які казали, що ти мені до душі не милий,
Які не розуміли тих простих речей...
Вони говорять:« Яке кохання?
Між ними, навіть, ненависті нема»
А в мене є до Вас одне прохання:
«Не бійтесь, не залишусь я сама»
«Він не для тебе і ти гідна найкращого.
Розумного, багатого, гарного, стрункого...»
А що, коли мені нема кого ніжнішого?
Смішнішого, красивішого, милішого?
Любила, люблю та буду його любити.
Мого кохання вистачить на все,
Молю я Бога аби соціумом не вбити
Палаючі й закохані серця.
3
0
480
