Чи варто тим людям показувати свій світ?
Оголюєш серце, Відкриваєш душу, Кохання джерельце Тече під квітучу грушу. Заплющуєш очі, Падаєш вниз, З надією в те, Що хтось зловить поблиз. Розповідаєш історії, Зі свого життя, А люди ті зависні, Псують твоє ''я''. Побачуть то серце— Та й розріжуть мечем, Заглянут у душу— Запалає вогнем. В джерльці криштальному, Вимиють ноги. А грушу ту, Зламають додолу . А тепер, друже мій, Дай отвіт, Чи варто тим людям Показувати свій світ?
2019-10-25 21:56:39
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3320
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5652