Прощавальний лист тим, кому шкода нас...
Не жалій мене, ні краплі, Хочеш йти— іди... Не тримаю тебе... лети, як чаплі, Не чіпай моєї біди. Думаєш, що боляче зробиш, Ти не бійся, іди... Бо не перший фронти становиш, Спалюєш навіки мости. Думаєш, що шкода буде, Ти облиш, не бери до уваги це. Доля нас скоро сама розведе, Все видає твоє лице. Не шкодуй, і не мучай себе, Жертви нікому не треба. Я ж бачу, ти не дивишся на мене, Твій погляд сягає у небо. Мої сльози— то просто вода, Хай не бентежать вони твою душу, Забувай мене, навіки віка... Прощавай, йти і я мушу ...
2019-10-01 20:12:21
5
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3878
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4745