Прощавальний лист тим, кому шкода нас...
Alina Taratuta
Не жалій мене, ні краплі, Хочеш йти— іди... Не тримаю тебе... лети, як чаплі, Не чіпай моєї біди. Думаєш, що боляче зробиш, Ти не бійся, іди... Бо не перший фронти становиш, Спалюєш навіки мости. Думаєш, що шкода буде, Ти облиш, не бери до уваги це. Доля нас скоро сама розведе, Все видає твоє лице. Не шкодуй, і не мучай себе, Жертви нікому не треба. Я ж бачу, ти не дивишся на мене, Твій погляд сягає у небо. Мої сльози— то просто вода, Хай не бентежать вони твою душу, Забувай мене, навіки віка... Прощавай, йти і я мушу ...
2019-10-01 20:12:21
5
0
Інші вірші поета
Я знову люблю Чи варто тим людям показувати свій світ? Давай на зло всім, ми будемо щасливі
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2423
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022