Я знову люблю
Настає час, коли люди замінюють людей. Коли у нас, Зникають шрами з побитих грудей. Проходить час, Та інші люди дають нам крила. І все для нас... Я хочу подякувати тобі, милий. Я вдячна за теплі руки, За теплий чай, Пробач мене за всі муки, За емоції та кляте слово ''прощавай''. Я знову люблю І це не обман, Спокійно сплю, Не заходжу в туман. Загоїв ті рани, Що пекли роками, Сховав від вітрів, Прикриваючи руками. Я більше не плачу ночами, Гіркими-гіркими сльозами. Закохана в тебе до нестями, Люблю тебе сильно, коханий. Коли торкаюсь твоїх губ, Я забуваю все на світі. Вони, як перший мед, Як рожеві квіти. Коли ти міцно обіймаєш, Я відчуваю, що літаю. Мене догори ти здіймаєш, З тобою, любий, розквітаю. Я відчуваю, справді відчуваю, Що ти мене, так чисто кохаєш. Я зла і неслухняна буваю, А ти терпиш, я знаю. Я тобі розповідаю Про все, що на душі, А ти сприймаєш, вислуховуєш, Та історії тобі не байдужі. Ти єдиний, Хто змусить мене посміхатись. І єдиний , На кого можна покладатись. Тепер я боюсь тебе втратити, І не хочу загубити. Я впевнена, що ти не кинеш, Не перестанеш мене любити. Тепер можеш спати солодко... Ти тільки не забувай, Що я кохаю тебе, моє золотко, Розстиляй ліжко, лягай.
2019-03-10 22:41:13
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2619