Я знову люблю
Настає час, коли люди замінюють людей. Коли у нас, Зникають шрами з побитих грудей. Проходить час, Та інші люди дають нам крила. І все для нас... Я хочу подякувати тобі, милий. Я вдячна за теплі руки, За теплий чай, Пробач мене за всі муки, За емоції та кляте слово ''прощавай''. Я знову люблю І це не обман, Спокійно сплю, Не заходжу в туман. Загоїв ті рани, Що пекли роками, Сховав від вітрів, Прикриваючи руками. Я більше не плачу ночами, Гіркими-гіркими сльозами. Закохана в тебе до нестями, Люблю тебе сильно, коханий. Коли торкаюсь твоїх губ, Я забуваю все на світі. Вони, як перший мед, Як рожеві квіти. Коли ти міцно обіймаєш, Я відчуваю, що літаю. Мене догори ти здіймаєш, З тобою, любий, розквітаю. Я відчуваю, справді відчуваю, Що ти мене, так чисто кохаєш. Я зла і неслухняна буваю, А ти терпиш, я знаю. Я тобі розповідаю Про все, що на душі, А ти сприймаєш, вислуховуєш, Та історії тобі не байдужі. Ти єдиний, Хто змусить мене посміхатись. І єдиний , На кого можна покладатись. Тепер я боюсь тебе втратити, І не хочу загубити. Я впевнена, що ти не кинеш, Не перестанеш мене любити. Тепер можеш спати солодко... Ти тільки не забувай, Що я кохаю тебе, моє золотко, Розстиляй ліжко, лягай.
2019-03-10 22:41:13
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4655
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1472