Я знову люблю
Настає час, коли люди замінюють людей. Коли у нас, Зникають шрами з побитих грудей. Проходить час, Та інші люди дають нам крила. І все для нас... Я хочу подякувати тобі, милий. Я вдячна за теплі руки, За теплий чай, Пробач мене за всі муки, За емоції та кляте слово ''прощавай''. Я знову люблю І це не обман, Спокійно сплю, Не заходжу в туман. Загоїв ті рани, Що пекли роками, Сховав від вітрів, Прикриваючи руками. Я більше не плачу ночами, Гіркими-гіркими сльозами. Закохана в тебе до нестями, Люблю тебе сильно, коханий. Коли торкаюсь твоїх губ, Я забуваю все на світі. Вони, як перший мед, Як рожеві квіти. Коли ти міцно обіймаєш, Я відчуваю, що літаю. Мене догори ти здіймаєш, З тобою, любий, розквітаю. Я відчуваю, справді відчуваю, Що ти мене, так чисто кохаєш. Я зла і неслухняна буваю, А ти терпиш, я знаю. Я тобі розповідаю Про все, що на душі, А ти сприймаєш, вислуховуєш, Та історії тобі не байдужі. Ти єдиний, Хто змусить мене посміхатись. І єдиний , На кого можна покладатись. Тепер я боюсь тебе втратити, І не хочу загубити. Я впевнена, що ти не кинеш, Не перестанеш мене любити. Тепер можеш спати солодко... Ти тільки не забувай, Що я кохаю тебе, моє золотко, Розстиляй ліжко, лягай.
2019-03-10 22:41:13
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3570
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5033