Щастя
Тетяна Кравченко
Що таке щастя? Де знайти його вдасться? У яких глибинах душі Ти його зможеш віднайти? Що тобі каже свідомість? Чи ти машини натомість Запрограмована рухомість? Не кажи, що твоя доля така, Приречений ти на страждання, Для важкої праці створіння, Не здатне на цвітіння, На щасливе життя. Щастя властиве для всіх! Воно у кожній миті буття! Воно прагне від тебе чуття, На хвилю проблем забуття... Щастя тут! Лиш озирнись довкола! Свідомо побач уже відоме! Подивись на звичне - Узрій дивовижне, Зрозумій неосяжне, Угледь мовчазне... Почуй по-новому Звуки знайомі, Невловимо тихі, Невиразно дійсні. Відчуй на дотик нові відчуття, Відкрий для себе нові почуття! І станеш ти схожим На дитину малу, Що вбачає у всьому Дивне, Веселе. Від того сяє вона - У неї гучне серцебиття І велика жага до життя...
2021-10-04 20:26:59
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
dentey
😍😍😍
Відповісти
2021-10-05 05:09:08
Подобається
Інші вірші поета
Життя Ілюзія Метелики, коні, собаки Сестра
Інші поети
tata
@tata4u
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1760
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075