Ілюзія

Тетяна Кравченко

Мені здається - я шизоїд: Багато думаю всякчас. Мої думки торкаються глибин Щоразу філософських тем... Дійшла я висновку одного: Мислителі великі - шизоїди одні. Вони змогли змінить світогляд, Змінить змогли простий наш світ. То може все, що коло нас, То просто хворої фантазії думки? Проста ілюзія... Що скажеш? Хто ми усі такі? Яка наша реальність? Який насправді світ?

2021-09-12 20:06:04

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Тетяна Кравченко

P.S. Слово "шизоїд(и)"не варто сприймати в прямому сенсі. Воно тут означає трохи або і геть зовсім інше...

Відповісти

2021-09-12 20:09:01

Подобається

dentey

😍😍😍

Відповісти

2021-09-29 13:37:27

Інші вірші поета

Метелики, коні, собаки Життя Доля України Сестра

Інші поети

Нікіта Калюжний

@niki_taka_

Fatima Arif

@FA_Arif

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2227

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

3897