Весняне царство квітів

Тетяна

Під лозою винограду, Зацвіли квітки – весняні! То – мускарики синенькі, І нарцисики – жовтенькі! Там, ромашка заквітає, І до себе, закликає: “Помилуйтесь, мною люди! Я, бажання, Ваші чую!” Вже, тюльпани червоніють, І любов’ю нас зігріють! Бо, весняне царство квітів, Нам приносить – радість, втіху!

2021-05-30 13:55:21

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

RETURN Зігфрід#ВGD

Чудовий вірш.

Відповісти

2021-06-03 14:52:49

Подобається

Інші вірші поета

Сніжні зими Білка біля мого дому Моя розмова про Україну Кури

Інші поети

Екатерина Арлей

@Katherine_morningstar

Олексій Коваль

@oleksiy_koval

Pratyusha Pathak

@_pratyusha_

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1501

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2017