Зима і птахи
Тетяна
Вже давно так не було, Щоб все снігом – замело. Це ж володарка - зима, Узяла свої права! Повернусь наліво – біло, Повернусь направо – сніжно. А попереду – синички, Вже шукають, що – поїсти. Люди добрі, не минайте, І пташок, не забувайте! Посипайте, скрізь, де можна, Ну хоч, трошки – хліба! Бо, зима, то – чарівна, Королева – льодяна! Хоч хурделить і морозить, Але й радість, нам – приносить!
2021-12-12 16:34:48
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Angil_love
Хорошо хоть что я смысл немного понимаю о чем пишите в своих стихах
Відповісти
2021-12-17 15:41:39
Подобається
Тетяна
Спасибо, что читаете.
Відповісти
2021-12-17 16:25:28
Подобається
Інші вірші поета
Сніжні зими Веселі хмаринки Вітер - вітерець Весняне царство квітів
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3779
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2578