Нам весна цю зустріч дарувала...
Я не знаю, де тебе шукати, На світанку, в проблисках зорі. Може, стиха в вітру розпитати Чи тебе по світі не зустрів. Як почуєш ніжний шепіт листя У садочку, де гілки сплелись, Зупинись, ласкаво посміхнися, Як мені всміхався ти колись. Пригадай, як ніч нас чарувала, І як зорі в небесах цвіли. Нам весна цю зустріч дарувала, Але ми її не вберегли. І кружляють смуток із журбою, Як листочки з вітром золоті. Лиш ця мить під зорями з тобою Найдорожча стала у житті.
2021-01-15 16:58:55
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2549
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651