Нам весна цю зустріч дарувала...
Я не знаю, де тебе шукати, На світанку, в проблисках зорі. Може, стиха в вітру розпитати Чи тебе по світі не зустрів. Як почуєш ніжний шепіт листя У садочку, де гілки сплелись, Зупинись, ласкаво посміхнися, Як мені всміхався ти колись. Пригадай, як ніч нас чарувала, І як зорі в небесах цвіли. Нам весна цю зустріч дарувала, Але ми її не вберегли. І кружляють смуток із журбою, Як листочки з вітром золоті. Лиш ця мить під зорями з тобою Найдорожча стала у житті.
2021-01-15 16:58:55
5
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5297
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1508