Журналісти

Сумна Королева

Скільки написано статей, І скільки знято репортажів. Працюєм плідно для людей, Неначе тисяча "Форсажів". Для журналістів це - життя. Вони обожнюють роботу. Для України майбуття Вони працюють аж до поту. Бо нумо, спробуй ти ось так ПровЕсти день перед екраном. Або пізнай вогонь атак. Там не прикриєшся диваном! Життя як море те глибоке. Ану ж, занурся аж до дна! Окремо вчинки всі жорстокі, Окремо - де чия вина. Народ підримають як треба В години темні і сумні. Для нас потрібне мирне небо, Потрібні тихі Божі дні... То чи можна публікувати цей вірш у міській газеті?...

2018-11-06 17:23:14

33

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Сумна Королева

@София Шишкова :D спасибо)

Відповісти

2018-11-06 17:26:21

Подобається

София Шишкова

@Сумна Королева 🤗

Відповісти

2018-11-06 17:26:30

1

Man Vi

Гарний вірш) потрібно лиш в деяких місцях, так би мовити, підрехтувати, — і вішенка!))) 😉

Відповісти

2018-11-13 20:46:33

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4098

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2785