Журналісти
Скільки написано статей, І скільки знято репортажів. Працюєм плідно для людей, Неначе тисяча "Форсажів". Для журналістів це - життя. Вони обожнюють роботу. Для України майбуття Вони працюють аж до поту. Бо нумо, спробуй ти ось так ПровЕсти день перед екраном. Або пізнай вогонь атак. Там не прикриєшся диваном! Життя як море те глибоке. Ану ж, занурся аж до дна! Окремо вчинки всі жорстокі, Окремо - де чия вина. Народ підримають як треба В години темні і сумні. Для нас потрібне мирне небо, Потрібні тихі Божі дні... То чи можна публікувати цей вірш у міській газеті?...
2018-11-06 17:23:14
33
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Сумна Королева
@София Грей :D спасибо)
Відповісти
2018-11-06 17:26:21
Подобається
София Грей
Відповісти
2018-11-06 17:26:30
1
Man Vi
Гарний вірш) потрібно лиш в деяких місцях, так би мовити, підрехтувати, — і вішенка!))) 😉
Відповісти
2018-11-13 20:46:33
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3741
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3459