Нехай палають спогади сумні
Нехай палають спогади сумні - Не будуть сльози литися ночами. Розквітнеш ти, як квітка повесні, Ніхто не зможе зачепить словами. Кохала ніжно, до нестями... Тягнулася щосили до його душі, Закинула себе, йому все віддавала. А він тобі залишив спориші. Заради кого стільки нервувала? Але не впала... Дощ змив все горе разом з почуттям, Таким ненависним тобі однині. Керуєш ТИ завжди своїм життям, Забудь про долю наймички, рабині! Щаслива на світлині... Нехай палають спогади сумні, Бо ти прекрасна, незалежна жінка! Минуть хвилини, а за ними дні. Сама допишеш ти життя сторінку.
2021-03-21 13:01:40
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Краміра Дарґо
Красиво написано
Відповісти
2023-05-08 21:12:57
Подобається
Володимир Брама
Оптимістично.
Відповісти
2024-08-15 08:03:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2509
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2591