Відкрию очі...
Відкрию очі і побачу небо. Над головою безкінечна синя вись. Мені для щастя більшого не треба. Ти зрозумієш, може, це колись. Відкрию очі і побачу світле сонце. Теплі промінчики торкаються лиця. Кожного ранку його бачу у віконці. І сподіваюсь, що цьому нема кінця. Відкрию очі і побачу в небі хмари. Біленька вата пропливає в висоті. Можу побачити я безліч дивних марив. Навіть вівцю, в якої роги золоті. Відкрию очі і побачу світ просторий. Звичайні речі раптом радість принесуть. Я встану з місця, радісний й бадьорий. Тепер я знаю, в чому світу цього суть. ~ 16.05.2018 ~
2018-05-16 19:16:40
15
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2177
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3189