Відкрию очі...
Відкрию очі і побачу небо. Над головою безкінечна синя вись. Мені для щастя більшого не треба. Ти зрозумієш, може, це колись. Відкрию очі і побачу світле сонце. Теплі промінчики торкаються лиця. Кожного ранку його бачу у віконці. І сподіваюсь, що цьому нема кінця. Відкрию очі і побачу в небі хмари. Біленька вата пропливає в висоті. Можу побачити я безліч дивних марив. Навіть вівцю, в якої роги золоті. Відкрию очі і побачу світ просторий. Звичайні речі раптом радість принесуть. Я встану з місця, радісний й бадьорий. Тепер я знаю, в чому світу цього суть. ~ 16.05.2018 ~
2018-05-16 19:16:40
15
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
3233
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3273