Життя

Сумна Королева

Життя. Здавалося б, звичайне слово. 5 букв, 6 звуків, 2 склади... Таке воно... незвідане і загадкове, Неначе осінь, що приходить у ліси... А що таке: життя? Ніхто не скаже точно. Це ДАР людині? А чи може, навпаки? Коли і жити вже стає так тошно... Ти будеш думати над цим тоді. Життя. З одного боку — сильні крила, Велике щастя, що дано усім. А з іншого... Це біль, що відбирає сили. Й ти вже не хочеш висказатись всім... Коли ти йдеш постійно біля прірви І думаєш над тим, щоб її обійти, Твоє життя становиться щасливим, Бо його сенс раптово знайдеш ти. Життя. «Коли ж воно скінчиться?» Таке питання крутиться у голові. Коли тобі вже не важливо, що присниться. І чи настане завтра, а чи ні... Але завжди! Знайди в собі ти сили! Начхай на всіх, до цілі ти іди. І навіть якщо заздрість всіх накрила, Найголовніше те, що щастя знайдеш ти. То що таке життя? Не можеш відповісти? Звичайно! 5 хвилин тому хотів піти... Але згадай про тих, хто знає одну з істин: Ти все ще любиш. Когось любиш ти... ~ 23.04.2018 ~

2018-04-23 10:09:13

Інші вірші поета

Нехай палають спогади сумні День Відкрию очі... Ніч

Інші поети

Nafisa J.Bae

@nafisa_bae

Nour_Amr

@Nour_Amr

Aleksandr Bilogura

@Volter_

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4215

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1927