Коханці?
Кохання? Простий танець....? Робота? Чи просто захоплення? (Це ми не дізнаємося , вони залишили це в таємниці) В темпі скаженому, в танці гарячому, Між партнерами палає вогонь. Пристрасть керує ними, До тіла від жару приливає кров гаряча ніби смола. Вона червоніє й трохи соромиться, Та захоплено і впевнено з викликом дивиться на нього, а по тілу не вимовно,скажено, бігають мурашки видаючи її слабкість . Він тримає її сильно й ніжно біля себе, Й на крок не випускає з рук своїх , Шепче їй ніжно , як сильно кохає, здається що й мить без неї не зможе прожити. Рукою легко волосся з шиї прибирає Цілує й крутить в танці, Так показує їй свою любов . Під драматичну мелодію скрипки Партнери покидають паркет, Їх розділяє декілька метрів, й різні погляди на життя. І в пам'яті залишиться ця ніч, Прекрасна й невимовно гарна, Й не один раз вони згадають в тишині нічній простий , звичайний для них танець .
2021-11-10 19:59:20
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дени Верн
дуже романтично, гарні слова.❤💐
Відповісти
2021-11-11 04:13:39
Подобається
Tianna Mase_
@Дени Верн дякую ❤😉
Відповісти
2021-11-11 06:14:34
Подобається
Tianna Mase_
гарно дякую за коментар 🙃😊
Відповісти
2023-03-08 18:55:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2228
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11210