Коханці?
Кохання? Простий танець....? Робота? Чи просто захоплення? (Це ми не дізнаємося , вони залишили це в таємниці) В темпі скаженому, в танці гарячому, Між партнерами палає вогонь. Пристрасть керує ними, До тіла від жару приливає кров гаряча ніби смола. Вона червоніє й трохи соромиться, Та захоплено і впевнено з викликом дивиться на нього, а по тілу не вимовно,скажено, бігають мурашки видаючи її слабкість . Він тримає її сильно й ніжно біля себе, Й на крок не випускає з рук своїх , Шепче їй ніжно , як сильно кохає, здається що й мить без неї не зможе прожити. Рукою легко волосся з шиї прибирає Цілує й крутить в танці, Так показує їй свою любов . Під драматичну мелодію скрипки Партнери покидають паркет, Їх розділяє декілька метрів, й різні погляди на життя. І в пам'яті залишиться ця ніч, Прекрасна й невимовно гарна, Й не один раз вони згадають в тишині нічній простий , звичайний для них танець .
2021-11-10 19:59:20
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дени Верн
дуже романтично, гарні слова.❤💐
Відповісти
2021-11-11 04:13:39
Подобається
Tianna Mase_
@Дени Верн дякую ❤😉
Відповісти
2021-11-11 06:14:34
Подобається
Tianna Mase_
гарно дякую за коментар 🙃😊
Відповісти
2023-03-08 18:55:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9666
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1196